Якщо звернутися до недавнього минулого, то можна виявити, що ще 10-15 років тому наша частина всесвітньої павутини вкрай рідко використовувалася для пошуку вільних вакансій. Мова, швидше, йшла про індивідуальний пошуку роботи, причому в ролі здобувачів, як правило, виступали комп’ютерні фахівці екстра-класу. Попит на такий персонал був стабільним, тому і «результативність» такого от пошуку через Інтернет доходила до 80-85%.
Але пройшло не так багато часу, і ситуація змінилася докорінно. Сьогодні в базах різних тематичних ресурсів зберігаються сотні тисяч, а може бути і мільйони анкет. Усі безробітні, починаючи від прибиральниць і закінчуючи менеджерами вищої ланки, з головою поринули в світовий інформаційний океан. Причин у стрімкого ривка кілька.
По-перше, дешевше, а головне — доступніше, став сам Інтернет. Якщо раніше шукачеві доводилося витрачати певну суму на придбання друкованих ЗМІ, то тепер, з появою вільних тарифів та виділених ліній, пошук вакансії обходиться в копійки. До того ж, обсяг відомостей, наданий у самій «товстої» газеті, просто-таки непорівнянний з кількістю доступної інформації в Інтернеті.
По-друге, всесвітня павутина дала можливість безробітній людині займатися пошуком вакансії в конкретно взятому географічному регіоні. Іншими словами, сама собою відпала необхідність в тому, щоб їздити в обласний центр або столицю і безпосередньо на місці знайомитися з доступними пропозиціями. І, по-третє, завдяки Інтернету, в рази прискорився сам процес подачі оголошення про пошук роботи. Тобто, обмін відомостями між роботодавцем і шукачем посади вийшов на зовсім інший рівень. Так, до прикладу, вже відомі випадки, коли з моменту розміщення резюме в «павутині» до прийому на роботу проходило менше доби. Звичайно, це поодинокі випадки. Але двадцять років тому хто б міг подумати, що таке взагалі можливо?!
Іноді можна побачити навіть досить екзотичні вакансії, що зявляються в мережі інтернет, як наприклад тут escort kadınlar. Хоча, як говорить стара мудрість, — на кожний товар завжди знайдеться свій покупець.
Заради справедливості треба сказати, що настільки напористе бажання відобразити своє резюме в Інтернеті спочатку зіграло з претендентами злий жарт: роботодавець просто не встигав освоювати обсяг хлинутої на нього інформації, через що продуктивність процесу пошуку підходящої вакансії різко впала. Однак ринок дуже швидко відреагував, і незабаром в мережі з’явилися спеціалізовані сайти-бази, що спрощують «стикування» працівника і наймача.
